Наукова школа професора Троцко А. В.

Професор А.В. Троцко підготувала п’ять докторів (Т.П. Танько (2004), О.В. Гончар (2011), Л.О. Голубнича (2015), Н.Г. Тарарак (2016), Ю.М. Короткова (2018)) та 22 кандидати педагогічних наук (Т.О. Д овженко (2002), А.В. Стаканков (2004), О.О. Довженко (2004), В.О. Микитюк (2004), М.В. Донченко (2004), І.В. Кравченко (2004), Ю.В. Бекетова (2005), Ю.М. Корнейко (2007), А.О. Поляков (2008), К.Є. Каліна (2008), А.О. Денисенко (2008), Н.Г. Білоцерківська (2009), В.О. Курашова (2010), О.Г. Ткаченко (2010), В.О. Євтушенко (2011), В.С. Ульянова (2011), В. І. Пеньков (2012), О.В. Стадник (2012), О. І. Поп (2013), А.В. Ковтун (2015), С.А. Білецька (2017), О.А. Міщенко (2018).

Зокрема, у дослідженні Т.П. Танько (доктор педагогічних наук, професор, декан факультету дошкільної освіти ХНПУ імені Г. С. Сковороди) «Теорія та практика музично-педагогічної підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів у педагогічних університетах» обґрунтовано педагогічні умови та шляхи впро вадження на факультетах дошкільного виховання програми з музичного виховання; розроблено організаційно-методичну систему підготовки студентів до музично-естетичного виховання дошкільників; науково обґрунтовано сутність музично-педагогічної компетентності майбутнього вихователя.

О. В. Гончар (доктор педагогічних наук, професор, проректор з науково-дослідної роботи Харківської державної академії дизайну та мистецтв) у своєму дослідженні «Розвиток ідеї педагогічної взаємодії учасників навчального процесу вищої школи у вітчизняній педагогічній думці (друга половина ХХ ст.)» систематизувала теоретичні питання й розкрила особливості практичних здобутків, накопичених вищою вітчизняною школою в другій половині ХХ ст., із метою творчого використання прогресивних ідей у сучасних умовах розбудови системи вищої освіти.

Л. О. Голубнича (доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри іноземних мов № 3 Н аціонального юридичного університету імені Ярослава Мудрого) у дисертації «Історіографія дидактики вищої школи Східного регіону України (друга половина ХХ — початок ХХІ ст.)» здійснила цілісний аналіз історіографії дидактики вищої школи Східноукраїнського регіону досліджуваного періоду, схарактеризувала теоретико-методологічні засади педагогічної історіографії, подала класифікацію джерельної бази педагогічної історіографії, визначила особливості регіонального підходу до досліджень із педагогічної історіографії, виявила провідні тенденції розвитку теорії навчання вищої школи, окреслила напрями творчого використання цінних надбань із зазначеної проблеми у практиці ЗВО на сучасному етапі.

Н. Г. Тарарак (доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри теорії і технологій дошкільної освіти та мистецьких дисциплін ХНПУ імені Г.С. Сковороди) провела дослідження за темою «Теорія та практика формування ціннісних орієнтацій студентів в історії вітчизняних вищих навчальних закладів мистецького профілю (20-ті роки XX ст. – початок XXI ст.)». У дисертації розкрито сутність процесу формування «ціннісних орієнтацій» студентів вищих закладів освіти мистецького профілю України досліджуваного періоду, обґрунтовано періодизацію та схарактеризовано кожний із виділених періодів процесу формування ціннісних орієнтацій студентів вищих закладів освіти мистецького профілю України 20-х років ХХ століття – початку ХХ І ст., визначено змістові домінанти цього феномену на певному етапі розвитку вищої професійної школи та науково-педагогічної теорії в цілому.

Ю.М. Короткова (доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри гуманітарних дисциплін Донецького юридичного інституту МВС України) у дисертації «Теорія і практика підготовки філологів в університетах Греції другої половини ХХ – початку ХХІ ст.» окреслила історіографію визначеної проблеми, розкрила методологічні підходи до вивчення проблеми підготовки філологів в університетах Греції та проаналізувала базові поняття дослідження, науково обґрунтувала етапи розвитку теорії та практики підготовки філологів в університетах у межах досліджуваного періоду, узагальнила досвід зазначеної підготовки на кожному з науково обґрунтованих етапів, окреслила перспективи впровадження грецького педагогічно цінного досвіду підготовки філологів у систему вищої філологічної освіти України.

Кандидатські дослідження під керівництвом професора А. В. Троцко були присвячені таким питанням: словесні методи навчання в діяльності початкових шкіл України другої половини ХІХ ст.; теорія і практика правового виховання в історії вітчизняної педагогічної думки другої половини ХІХ – початку ХХ ст.; проблема спілкування вчителя з учнем у педагогічній теорії та практиці України другої половини XIX – початку XX ст.; формування професійно-педагогічної майстерності викладачів вищих освітніх закладів Слобожанщини другої половини ХІХ — початку ХХ ст.; професійно-педагогічна підготовка майбутніх учителів у позааудиторній роботі у вищих педагогічних закладах освіти України (друга половина ХХ ст.); формування у підлітків моральних вчинків у позакласній роботі; теорія і практика музично-педагогічної підготовки учнів педагогічних училищ України (1945 - 1985 рр.).

До наукових пошуків аспірантів також належали: висвітлення зарубіжного педагогічного досвіду у творчій спадщині К.Д. Ушинського; педагогічні умови мотивації професійного зростання студентів педагогічних університетів у процесі неперервної освіти; моральне виховання студентської молоді на Слобожанщині (кінець ХІХ - початок ХХ ст.); організація моніторингу виховної системи вищих педагогічних закладів освіти; формування соціокультурної компетентності майбутніх учителів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін; розвиток принципу самостійності в історії вітчизняної гімназичної освіти ХІХ – початку ХХ ст.; проблема педагогічного стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів середніх закладів освіти України в другій половині ХІХ ст.; підготовка вихователів до естетичного виховання дітей дошкільного віку в навчальних закладах України (кінець ХІХ – початок ХХ ст.); виховання емоційної сфери молодших школярів засобами театрального мистецтва; розвиток музичної освіти майбутніх педагогічних кадрів в Україні в другій половині ХХ ст.; моральне виховання учнів у позакласній роботі навчальних закладів відомства Міністерства народної освіти в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.); розвиток ідеї лекторської майстерності викладачів вищих навчальних закладів в історії вітчизняної педагогічної думки (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)».

Свою наукову школу має і доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри історії педагогіки і порівняльної педагогіки (з 2015 р.)

© 2019–2020 Кафедра педагогіки ХНПУ імені Г. С. Сковороди